logo

ORGANIC STYLE

Українська органіка: розкладено по поличкам

Українська органіка: розкладено по поличкам

ORGANIC STYLE 13.04.2019  06:55 789

В умовах жорсткої конкуренції на традиційних ринках, виробництво та експорт органічної агропродукції для українського агровиробника сьогодні – це можливість заявити про себе та вистояти в конкурентній боротьбі.

В цьому впевнена незалежна експертка з торгівлі органічною агропродукцією, власниця Organic Trade from Ukraine consulting, Голова правління ГС «Український органічний кластер» Марія Махновець.

Згідно з останніми даними Офісу Підтримки Реформ при МІНАПП  загальна площа органічних сільськогосподарських земель та земель на яких здійснюється переробка в Україні на кінець 2018 року складала 289 000 га,  201 000 га з яких була органічна сільськогосподарська площа. За даними на березень 2019 загальна кількість органічних операторів складала 618 компаній.

Найбільше с/г земель під органічним виробництвом знаходяться на Півдні України, а саме в Одеській та Херсонській областях. Сьогодні в Одеській області близько 100 000 га (приблизно 38 компаній операторів органічного ринку, частина - в перехідному періоді) сертифіковані згідно міжнародних органічних стандартів.

Таку ситуацію із концентрацією органічних земель і торгівельних компаній Марія Махновець пояснює їх близьким природним розташуванням біля морських та річкових портів.

«Тут краще розвинута логістична інфраструктура, тому більша частка органічної сировини (зернові, олійні культури та продукти її переробки – макуха та олія) постачається на Херсонщину та Одещину для зберігання та подальшого відвантаження іноземним клієнтам судновим транспортом. Одеса – користується попитом в транспортуванні органічної продукції контейнерними партіями та баржами, а Херсонщина спеціалізується на відвантаженнях суднами навалом.

Деякі органічні агровиробники з інших регіонів, із земельним банком від 3000 га і більше, котрі раніше відвантажували продукцію автомобільними партіями, вже розглядають можливості виходу до морських портів.  Єдиним бар’єром для них залишається транспортування в межах країни, що здатне збільшити ціну продукту до 20 Євро/тонні. Тому питання логістики авто- та з/д транспортом досі дуже актуальне. Інше актуальне питання – це модернізація терміналів в морських та річкових портах під органічну специфіку. Їх сьогодні не вистачає», - зазначає Марія Махновець.

З 115 країн Україна в п’ятірці постачальників органіки в ЄС

Як розповідає Марія Махновець, Україна може похизуватися своєю досить важливою позицією з постачання органічної продукції до ЄС. Але і сама дуже залежить від ЄС, адже це основний ринок збуту для української органіки.

Експерт наводить статистику, що у 2018 році за даними Європейської системи TRACES країни ЄС імпортували 3.256.666 тонн органічної агропродовольчої продукції. Географія імпорту органічної сільськогосподарської продукції до ЄС досить широка і Україна входить в п’ятірку головних постачальників.

«Усього 115 країн реєструють експорт до ЄС. За обсягом імпорту, Китай є найбільшим постачальником органічної с/г продукції до ЄС (415 243 тонн, тобто 12,7% від загальної кількості).  Еквадор, Домініканська Республіка, України та Туреччини – кожна з цих країн має по 8% ринку. Китай на сьогодні один з сильних конкурентів України в постачаннях олійних культур та переробленої сировини. Майже ¾ імпорту з Китаю складається з "макухи". Решта імпорту представлена переважно категоріями: «соя» (5,7%) «інші олійні культури, відмінні від сої» (5%)», - зазначає Марія Махновець.

За даними TRACES Україна є першим постачальником органічної продукції в ЄС на європейському континенті. 70% загального обсягу імпорту складається в основному з зернових культур, розбиті по категоріям «Зернові, крім пшениці та рису» (42,8%) та «Пшениця» (28,5%). Імпорт олійних культур становить понад 15% загального імпорту, розбиті на категорії «олійні культури, окрім сої» (10,8%), і «соя» (5%).

«Як експерт я бачу, що така тенденція в торгівлі за вище зазначеними категоріями з України до країн ЄС в найближчі роки суттєво не зміниться. Що стосується плодоовочевої групи, Україна має всі шанси зайняти нішу з переробленим органічним продуктом, адже в даній категорії свіжої продукції  нам велику конкуренцію складають Іспанія, Польща, Сербія та сусідні країни в ЄС. В Іспанії, наприклад,  суттєво відчувається зниження цін на органічну продукцію. За даними учасників ринку, попит не встигає за виробництвом», - уточнює Марія Махновець.

За її словами, експорт готової продукції за даними самих експортерів у порівнянні з минулими роками стає більш реальним  і зрозумілим. Рітейли за кордоном цікавляться українським продуктом. Питання тільки в тому, чи витримає український органічний продукт конкуренцію на міжнародних полицях, де асортимент набагато розвинений, а споживач більш вибагливіший?

Тренд на споживання органічної продукції зростає у всьому світі, тому кількість органічних гравців як виробників так і трейдерів поступово зростає. Країни починають конкурувати за ринки збуту та на законодавчому рівні усіляко намагаються підтримати дану галузь.

Говорячи про перспективи, Марія Махновець відмічає, що Україні та її експортерам не варто зосереджувати свою увагу тільки на країнах ЄС, а слід позиціонувати себе як гравців глобального ринку органік. Варто досліджувати нові ринки збуту, такі як США та Канада, Китай та Японія, Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Сінгапур та Малайзія та ін для продукції з доданою цінністю.

За даними FIBL, США є найбільшим органічним ринком в світі (40 млрд. євро у 2018 році), тому і для органічного виробника з України там знайдеться ніша. З Канадою Україна має Угоду про Зону вільної торгівлі, що відкриває можливості для експорту багатьох груп товарів, особливо сертифікованих як «органік».

«Загалом український органічний виробник стає більш обізнаним в трендах, бере участь у торгівельних місіях і представляє продукцію на міжнародних виставках, застосовує нові технології, сертифікується згідно додаткових приватних стандартів якості та стандартів інших країн, з кожним роком покращує систему контролю на виробництві.

Основними перепонами на шляху до експорту української органічної продукції в інші країни досі залишаються слабкий маркетинг та імідж органічного продукту «made in Ukraine» у світі (над яким більше, на мою думку, повинні працювати ЗМІ), законодавчі бар’єри інших країн та додаткові заходи контролю органічної продукції, що походить з України. Часто постачальників підводить незнання ринків та неможливість забезпечити належну якість та  постійні постачання іноземному клієнту», - завважує експерт.

Найкраща форма консолідації зусиль -  кластери

З такими викликами не може впоратися одна компанія. Тут повинні працювати злагоджено усі учасники ринку. Експерт переконана, що найкращою формою такої консолідації зусиль можуть бути кластерні організації.

Підтримати кластерний розвиток в органічному аграрному секторі покликана Громадська спілка  «Український органічний кластер», головою правління якої Марія Махновець стала наприкінці 2018 року. Загалом «Український органічний кластер» було створено в 2017 році за підтримки проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС).

«Український органічний кластер – це громадська спілка, ексоситема в органічному секторі, яка об’єднує  учасників органічного ринку України, а саме, виробників органічної продукції переробників, постачальників техніки, ЗЗР та посадкового матеріалу, логістичні та юридичні компанії, експертів ринку та консультантів агробіотехнологій, представників аграрних науково-дослідних та освітніх закладів в тісній співпраці з органами місцевої влади та громадськими організаціями й регіональними кластерними ініціативами, стимулюючи їх цілісний розвиток внутрішню взаємодію та міжнародне співробітництво», - розповідає Марія Махновець.

За її словами, метою нового проекту «Ukrainian Organic Cluster: Посилення конкурентоспроможності українських виробників органічної продукції та кластерних ініціатив в органічному напрямку» є сприяння видимості (присутності) українських виробників органічної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, популяризація споживання органічної продукції на національному рівні.

Основні напрямки реалізації проекту - це просування, дорадництво та освіта в органічному секторі.

 


Ключові новини аграрного ринку в Telegram